Це був би чудовий маркетинговий хід, який би приніс би мені море нових клієнтів, які шукають легких шляхів або чуда. Тільки я з такими клієнтами не люблю працювати, бо вони не дуже хочуть брати відповідальність за своє життя на себе. А я по-іншому не працюю.

Мені немає як запропонувати вам чудо.

– Ви тут новенький? Зараз я вам усе розповім! Вмощуйтесь у кріслі і закривайте очі.

Ой, що це у вас тут? Маленька ранка на руці з’явилась? Це тому ви прийшли? Ага, бо це вас друг зачіпив випадково. Вам здається, він налаштований проти вас? І це зовсім невипадковість. Розумію. Я все розумію.

А ви не помічали раніше таких ранок? Ага, були, але ви якось не звертали на це увагу. Бачу у вас тут багато шрамів. А-а, це ви самі себе так? Цікаво.

А що ви мені тут принесли в вашій медичній психологічній карті? Ось ваш досвід, ось ваша особистість, характер, пережиті травми, схеми і моделі поведінки.

Ось в різних закладках пам’яті згадки про близьких і не дуже людей.

– Ой, а що тут написано, не можу прочитати – хтось залив усе кавою. А-а, це ваша підсвідомість. Що тут заклеєно так намертво? Важко відклюється. Що кажете? Краще не чіпати? Гаразд-гаразд, може спробуємо наступного разу, коли в нас з вами буде більше сил.

ПРО ЗАПИТ

І коли хтось приходить в терапію – з маленькою ранкою, думаючи що це і є запит – він може помилятися. Бо це скоріш за все наслідок тисячі неправильних дій і ранок завданих самому собі аніж причина. З підсвідомості ми витягаємо часом щось дуууже болюче і неприємне.

-Ви вже й забули про це? Бачите як буває. Воно болить? Знаю, знаю. Але воно скоро мине. Скоро все мине.

За спогадами тягнуться спогади, за переживаннями – тілесні реакції, за дорослими вчинками – флешбеки з дитячих років. Ви приходите з одним, а виходите з іншим, можливо ще більш розкладені ніж складені докупи.

Чи можемо ми поскладати це по новому за один сеанс?

Ні, якщо ви тут новенький.

Більш досвідчені дійсно приходять з конкретним запитом який вирішується в межах однієї сесії.

Але історія особистості переписується довше.

І шкода що в терапії немає психологічних медичних карток – де можна було б просто прочитати попередні аналізи, порівняти рівень щастя в крові і назначити лікування. Зате є інше – контакт людини з людини, свідомості з свідомістю, душі з душою. І його важко вибудувати за одну сесію, бо просто так не народжується довіра.

І я не говорю про дуже довгу терапію, але навіть 5-10 сесій краще ніж 1,тому що дозволяють подивитися на себе глобально, а не тільки на ранку на руці.

 Бо її можна було заклеїти пластиром, а ви все ж таки прийшли сюди?